Про Головне управління
Доступ до публічної інформації
Діяльність Головного управління
Публікації
Статистична інформація
Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України
Анкетні опитування
Конкурс на зайняття вакантних посад
Всеукраїнський перепис населення
Юним громадянам
Статистична звітність
Оголошення
Пошук за кодом ЄДРПОУ
Пошук по сайту















Кількість відвідувачів


Про Головне управління

Історія статистики

Статистика виникла в далекій давнині. У її джерел стояв, мабуть, Древній Китай: там ще за дві тисячі років до нашої ери населення обчислювалося по статі і за віком, крім того - збиралися зведення про стан промисловості і сільського господарства.

Узагалі статистика поступово розвивалася там, де в ній виникала необхідність. А потрібна вона була державі для керування, у першу чергу - для визначення числа осіб, що можуть бути покликані до військової служби, число земель, що підлягають обкладанню податками, і т.п.

У Древньому Римі вівся збір зведень про чисельність населення і майновий стан громадян. Переписи населення там відбувалися регулярно; до наших днів збереглися свідчення про 36 таких заходів (до речі, з одним із таких переписів пов'язаний початок нашого літочислення: у Євангелії говориться, що Ісус Христос народився під час перепису населення Римської Імперії).

Про існування статистики в Середньовіччі свідчать численні описи королівських володінь, абатств, єпископств, графств. Статистичні зведення - про виникнення і розвиток міських поселень, про чисельність домашньої худоби в селянських господарствах - можна знайти й у давньоруських літописах, у зводі законів XII століття "Русская правда".

У XV-XVII ст. тодішні чиновники вели письмові і переписні книги. У письмові заносилися розміри ріллі, косовиць, міст, промислових закладів і т.п. У переписних же книгах вівся облік населення по категоріях. Дані письмових і переписних книг були основою для організації податкової системи на Русі.

На початку XVIII в. Петро I ввів реєстрацію нових фабрик і заводів, облік цін на хліб, з'являється розгорнута статистика зовнішньої торгівлі. Робляться перші кроки в організації поточного обліку населення - здійснювана церквою реєстрація шлюбів, народжень і смертей.

У першій половині XVIII в. у Росії з'являється така звична нам форма представлення статистичних даних, як таблиця. Крім того, стали застосовуватися анкети по вивченню продуктивних сил країни, використовуватися вибірковий і інший методи математичної статистики. Населення (але тільки те, що обкладалося податками) перераховували під час ревізій (переписів).

Перший економіко-статистичний огляд Росії був підготовлений Іваном Кириловичем Кириловим, обер-секретарем Сенату (вищої судово-адміністративної установи тієї пори), у 1727 р. У ньому були широко використані обліково-статистичні дані, що надходили в Сенат, представлені в таблицях, а також узагальнюючі показники.

У 1760 р. Михайло Васильович Ломоносов розробив "Академічну анкету" із тридцятьма питаннями для збору статистичних даних. Майже в той же час другу анкету, близьку по характері "академічної", підготував Федір Михайлович Міллер. Ці анкети стали свого роду базою формування російської економічної статистики.

Центральна служба статистики була необхідна Державі Російському. Ця потреба виникла вже на початку XVIII в., однак реалізована ідея була лише на початку століття XIX. 8 вересня 1802 р. імператор Олександр I "Найвищим Маніфестом" повелів кожному міністрові проводити збір письмових звітів. У цей день було створене Міністерство внутрішніх справ, а в його складі - група з 10 чоловік для узагальнення зведень, що утримуються в міністерських звітах. Саме тоді почалося організаційно-структурне оформлення статистичної діяльності в Росії. 20 березня 1811 р. при міністерстві поліції було засновано статистичне відділення.

27 жовтня 1834 р. - видано урядовий Указ про створення губернських статистичних комітетів.

Найважливішим заходом на результаті століття став перший Загальний перепис населення Російської Імперії 1897 р. Він проводився під керівництвом видатного російського географа, економіста, статистика Петра Петровича Семенова Тянь-Шанського.

На рубежі XIX-XX ст. досвід урядової і земської статистики в Росії дозволив науково осмислити застосування статистики в різних галузях: сільськогосподарської, промислової, залізничного транспорту, торгівлі, статистики праці, населення, бюджетної статистики.

Після революції колишня система органів статистики перестала діяти. У червні 1918 р. був скликаний перший Всеросійський з'їзд статистиків, що обговорив проект Положення про державну статистику, наданий Павлом Илліччем Поповим (він очолював у той час відділ перепису і статистики Вищої ради народного господарства). 25 липня 1918 р. це положення було затверджено Радою Народних Комісарів (РНК). Тим самим було оформлене створення в країні єдиного загальнодержавного органа - Центрального статистичного управління. 17 вересня 1918 р. РНК затвердив Положення про губернські статистичні установи.


При використанні статистичної інформації посилання на ГУС обов'язкове
© Головне управління статистики у Сумській області, 2006-2017

Зачекайте, будь-ласка!
Інформація завантажується.